Неподалік від православного храму святого Михайла і Пречистенського монастиря розташовувалася церква Різдва Христового. Сьогодні її локалізація визначалася би перетином вулиць Сенаторки Левчанівської і Святогірської.
Храм побудували, імовірно, у ХV столітті. Одна із перших документальних згадок про святиню походить з Люстрації Луцького замку 1552 року. Там ішлося про про «двір священника рождественського». Одна із останніх згадок про храм – з 1723 року.
У 1570-х роках настоятелем храму був отець Тимофій. Через тринадцять років церкву Різдва Христового за відмову платити гроші за провадження служби Божої опечатав єпископ Іона (в миру – багаторічний луцький війт Іван Борзобагатий-Красенський).
Панорама Луцька зі Святої гірки, де розміщувався Пречистенський монастирОбраз «Різдво Христове». Кінець XVII століття. Переданий у Волинський краєзнавчий музей з Каменя-Каширського Читати ще: Кілька штрихів до історії втраченого Михайлівського храму Луцька
Поряд із церквою Різдва Христового на Заглушецькому передмісті Луцька розташовувалася садиба Анастасії Древинської.Ікона «Різдво Христове», XVIII століття. Походить із храму апостола і євангеліста Луки в Усичах Луцького районуШляхтянка своїм тестаментом-заповітом від 1646 року заповіла маєтність Хрестовоздвиженському братству.
Оксана ШТАНЬКОПортрет шляхтянки, дружини луцького старости Януша Острозького Катерини з Любомирських Острозької (кінець ХVI століття)Хрестовоздвиженська церква і Братський монастир на картині Олександра Дишка «Площа Ринок у Луцьку XVI – XVIII століття», 2017Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть Повідомити
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
