Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять мільйонів жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2025-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 22 листопада.
Цей скорботний день в Томашпільській громаді вшанували покладанням квітів до пам'ятних знаків «Пам’яті жертв Голодомору». Томашпільський селищний голова Валерій Немировський, його перший заступник Віталій Годний, секретар селищної ради Оксана Потуторовська спільно з керівниками керівники структурних підрозділів селищної ради, учнями Томашпільського ліцею, громадськістю селища хвилиною мовчання й тихою молитвою вшанували світлу пам’ять співвітчизників, безвинно закатованих голодною смертю під час жорстокого тоталітарного режиму. Поклали до підніжжя пам’ятників запалені лампадки й символічні букети з квітів та пшеничних колосків.
Чимало трагедій пережив український народ, але жахливішого лиха, як Голодомори, наша історія не знала, і не знає. Внаслідок цих страшних подій Україна втратила мільйони невинно замучених голодом людських життів, 1,5 мільйони із яких — діти. За своїм вражаючим масштабом Голодомор можна порівняти тільки із втратами нашого народу під час Другої світової війни. І це не історична давнина, а глибока духовна рана, яка нестерпним болем пронизує пам’ять кожного покоління українців.
Сьогодні росіяни знову застосовують проти українців методи геноциду, щоб знищити нашу ідентичність, культуру, мову. Тож сучасна російсько-українська війна спрямована не тільки на те, щоб знищити незалежність Української держави, але й щоб винищити українців самобутній народ, як націю.
Сталін у XX столітті та Путін у XXI вдалися до геноцидів, бо інші методи упокорення українського народу не спрацювали. Сталін організував тотальну конфіскацію харчів, блокаду, посилив терор. Путін застосовував повномасштабне вторгнення, яке проявилося звірствами, порушеннями міжнародних законів та звичаїв ведення війни з боку російських військ. Складовими геноцидної політики РФ проти України стали терор, масові вбивства, умисні напади на укриття, шляхи евакуації та гуманітарні коридори, бомбардування житлових районів, сексуальне насильство, воєнні облоги, депортації (насильницьке переміщення українців, зокрема дітей).
В умовах нинішньої російської агресії наша пам’ять про Голодомор 1932–1933 років є чинником суспільної мобілізації українців і світової спільноти для протидії агресору.
Сьогодні демократичний світ висловлює підтримку Україні. Сили безпеки та оборони України героїчно протистоять ворогові. І кожен із нас, пам’ятаючи про злочини комуністичного тоталітарного режиму, всі сили повинен спрямувати на підтримку наших Захисників.
Щирою соборною молитвою сьогодні згадаймо усіх жертв Голодоморів і політичних репресій. Нехай милостивий Господь прийме їхні страждання і біль, як мучеництво. А нас укріпить у вірі, надії і любові. Хай ніколи, й ніде на землі більше не повториться подібне лихо!
ВІЧНА І СВІТЛА ПАМ’ЯТЬ УСІМ НЕВИННО ЗАКАТОВАНИМ ГОЛОДОМ!
«
