Сьогодні Ковельська громада попрощалася зі своїм земляком, воїном, захисником України – Романом Набієвим, який довгий час вважався зниклим безвісти. Його доля залишалася невідомою з липня минулого року. Та рідні не хотіли миритися з найгіршим. До останнього вірили, що їхній Роман живий. На жаль, надії не справдилися.
Віддати останню шану Герою, провести його в останню земну дорогу прийшли рідні, побратими, друзі, вчителі, колеги. Згадували, яким Роман був, ділилися теплими спогадами, які залишив він у серцях тих, хто його знав.
Роман народився 28 березня 1990 року в місті Ковелі. Навчався у ЗОШ № 11, а згодом – у ПТУ № 7, де здобув фах електрика.
Кілька років працював разом із батьком на будівництві, а останнє десятиліття – оператором на автозаправній станції «ОККО». Він був людиною праці, майстром на всі руки. Усе, до чого брався, робив із душею.
Рідні пригадують, що він був дуже хорошим сином – люблячим, турботливим. Із братом Русланом їх єднала щира дружба. Безмежно любив свого племінника Артемчика. Мав особливо довірливі стосунки з мамою – саме їй відкривав свої мрії та сподівання. Дуже хотів створити сім’ю, знайти свою єдину.
Людина з доброю душею – він не міг пройти повз покинутих тварин. У родині знайшли прихисток троє собак і кіт – усі врятовані Романом.
Роман був товариським, щирим, завжди готовим підтримати. І саме дружба, відповідальність і відчуття обов’язку перед країною стали поштовхом до рішення стати воїном.
У травні минулого року, отримавши повістку, Роман вступив до лав Збройних Сил України. За власним бажанням обрав 47-му окрему механізовану бригаду, де вже служив його товариш. Ця військова частина виконувала надважливі завдання в найгарячіших точках – у Вуглегірську, Пологівщині, Авдіївці, Очеретиному. Саме тому її називають «екстреною бригадою».
У липні 2024 року під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Прогрес Покровського району на Донеччині старший стрілець-оператор 1-го механізованого батальйону військової частини А4699 Роман Набієв зник безвісти. Увесь цей час рідні жили надією. Та 4 червня 2025 року результати ДНК-експертизи підтвердили, що Роман загинув.
«Наші Герої залишаються в наших серцях, у пам’яті міста, у вільному майбутньому, яке вони виборюють. Ми дякуємо Роману за його мужність, за його вибір, за його життя. Ковель сумує разом із родиною. Щирі співчуття мамі Раїсі Іванівні, татові Ніязу Фарману-огли, брату Руслану, його дружині Марії, племіннику Артему, усім, хто знав і любив Романа», – сказав міський голова Ігор Чайка.
Роман Набієв вніс вагому частку в майбутню Перемогу України, наше завтра. Спасибі тобі, воїне.
Поховали захисника на Алеї Героїв міського кладовища.
Редакція Волинських Новин висловлює щирі співчуття рідним. Вічна і світла пам’ять Герою!
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть Повідомити
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
