Досліджувати історію власного роду нині можна навіть не виходячи з дому, лише маючи доступ до інтернету. З кожним роком все більший пласт документів стає доступним онлайн.
До процесу оцифрування активно долучаються й українські архіви. На їхніх сторінках з’являються розділи із електронними описами, справами, що суттєво полегшує роботу дослідників.
Значний пласт оцифрованої інформації становлять кримінальні справи ХХ століття. Нині ж хочемо розповісти про випадкову знахідку у Державному архіві Волинської області. Йдеться про кримінальну справу останнього власника палацу в Острожці на Волині.
ПРО СЕЛО ОСТРОЖЕЦЬ
Село Острожець на Рівненщині має цікаву та давню історію, яка веде свій початок, згідно з документами, від XVI ст. Проте відомо, що люди в цій місцевості селилися значно раніше.
Зокрема, період XV ст. в Острожці тісно пов’язаний зі знаною родиною князів Острозьких. Острожець у різні часи був у власності Семашків, Кашевських, Малинських, Олізарів.
Окрасою Острожця був величний палац. Тут його звела родина графів Лєдуховських.Палац в Острожці (зараз Рівненська область), 1916 р.РОДИНА ЛЄДУХОВСЬКИХ
Літопис родини графів Лєдуховських саме в Острожці веде свій початок від постаті Лукаша Лєдуховського. На початку ХІХ ст. він обіймав посаду маршалка в місті Дубно. Народився 1756 року, а помер у 1844-му. Дружина Текля – зі знатного роду Стецьких (Гнідава).
У сім’ї народилося п’ятірко діток. Згідно із метричними книгами, які зберігаються у архіві в Луцьку, родина ходила на сповідь до костелу в селі Яловичі (зараз Рівненська область). До речі, Лукаш та Текля Лєдуховські були поховані на кладовищі саме в Яловичах.
Потім помістя в Острожці стало власністю їх сина на ім’я Ромуальд. Він узяв дружину зі знатного на Волині роду Чацьких. Дружина Леонтина була донькою Михайла Чацького, що володів Боремельським палацом на Волині. Саме Ромуальд звів у Острожці палац, який можемо бачити на фото часів Першої світової війни. Автором проєкту палацу був знаний італійський архітектор Генрик Марконі.Солдати австрійської армії біля палацу в Острожці, 1916 р.Доля Ромуальда була непростою: за свої політичні погляди він постраждав від російської імперської влади. Був заарештований та висланий до Воронежа. У подружжя Лєдуховських не було сина, і палац в Острожці разом із маєтностями перейшов у спадок доньці Марії, яка народилась у Воронежі у 1851 р., а померла у 1886 р. в Яловичах.
Вона вийшла заміж за свого родича і представника іншої гілки тих же Лєдуховських: молодого звали Владислав Антоні. Він народився в 1846 р. в сусідній Торговиці на Волині, помер у 47 років. У подружжя народився син Август. У відкритих джерелах знаходимо інформацію, що був він нежонатий і помер у 1939 році, де і як – невідомо, де похований – теж.
Варто сказати, що саме Август Лєдуховський був останнім власником палацу, він тут проживав у міжвоєнний період. До речі, палац в Острожці зберігся до наших часів, там зараз протитуберкульозний диспансер.
АВГУСТ ЛЄДУХОВСЬКИЙ І ЛУЦЬКА ТЮРМА
Можна було б завершувати історію останнього власника палацу в Острожці, проте випадкова знахідка її продовжує та відкриває нові факти. В обласному архіві Волині вдалося розшукати слідчу справу про арештованого Августа Владиславовича Лєдуховського. Справа датується періодом з 2 вересня 1939 року по 7 жовтня 1940 року. На жаль, у справі немає фото, проте є цінні відомості.
Там дізнаємось, що Август Лєдуховський народився 1879 року в місті Волочиськ Волинської губернії (нині Хмельницька область). Був поляком, поміщиком, на час арешту овдовів. Його рідний брат Адам Владиславович, який народився у 1880-х роках, був власником помістя в селі Фаленичі Володимирського повіту на Волині.Солдати австрійської армії біля палацу в Острожці, 1916 р.У кримінальній справі вказано, що на момент арешту в 1939 році Август Лєдуховський володів 1600 гектарами землі та кінним заводом, де було 85 коней, а також 40 корів. У власності графа був ще млин.
За освітою затриманий був агрономом, не мав військового звання, був безпартійним, не служив, займався сільським господарством.
Август Лєдуховський був арештований 20 вересня 1939 року в палаці в Острожці, потім чоловіка тримали в Луцькій тюрмі.
У документах допиту вказано, що Август Лєдуховський вдівець. Проте в протоколі допиту від 9 жовтня 1939 року записано, що членом сім’ї є Вільма Лесик, яка проживає в селі Острожець.
Упродовж 1939-1940-х років зафіксовані постійні допити арештованого та свідків, в основному робітників, які працювали в помісті в Острожці. Серед звинувачень фігурує те, що Лєдуховський був великим землевласником, провадив контрреволюційну діяльність проти Радянського Союзу.
У вироку від 8 квітня 1941 року вказано, що арештованого як соціально небезпечний елемент відсилають до Узбецької РСР строком на 5 років. Також зазначено, що відлік заслання слід починати від 20 вересня 1939 року.Луцька тюрма на фото 1929 р.Як доля Августа Лєдуховського складалася далі – невідомо. Чи доїхав він до місця заслання, чи був розстріляний у Луцькій тюрмі в червні 1941 року? Ці питання доведеться ще досліджувати, аби розповісти в наступних публікаціях.
*****
Маємо надію, що наш досвід дослідження та пошуків буде цінним для наших читачів і стане поштовхом до пошуків інформації про предків.
Тетяна ЯЦЕЧКО-БЛАЖЕНКО
Фото з Австрійської національної бібліотекиЗнайшли помилку? Виділіть текст і натисніть Повідомити
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
