Зі щирої молитви, народної пісні та вдячності землі щороку розпочинається особливе свято у Жмеринській громаді – обряд зажинок. Жителі сіл Дубова та Лисогірка зібралися на ниві, щоб розпочати жнива за давнім українським звичаєм і показати молодому поколінню красу та мудрість народних традицій.
Перед початком роботи господарі за стародавнім звичаєм поставили на полі вузлик із хлібом, свяченою водою та свічкою-громовицею. Це був символ молитви, захисту і вдячності за щедрий урожай. Люди просили у Бога благословення на легку працю, доброї погоди та збереження хліба, вирощеного працьовитими руками.
Завідувачка філії-Будинку культури у селі Дубова Ольга Мельник розповідає, що зажинки завжди починаються саме з молитви.
«Ми дякуємо ниві за урожай, просимо благословення на працю та захисту від негоди. Такі обряди допомагають не забувати, хто ми є, і передавати нашим дітям любов до української культури», – говорить Ольга Гнатівна.
Цього дня поле ожило по-особливому. Чоловіки взяли до рук коси та з повагою схилилися над стиглою пшеницею. Золоті колоски падали під вправними рухами косарів, а жінки дбайливо збирали їх, формували снопи та плели один особливий – перший зажатий сніп.
У народі його називали «зажинач» або «воєвода». Він вважався магічним і символічним: у ньому бачили силу врожаю, достатку та продовження життя. Такий сніп урочисто несли до хати і ставили на покуті під іконами, де він зберігався до завершення свят.
