Вартість деяких продуктів вже знизилися, а деяких продовжує зростати. Це залежить не лише від внутрішніх, а й світових чинників.
Ситуація з цінами на харчі в Україні досить неоднозначна. З одного боку, оптимізму додають статистика та прогнози експертів. Вони свідчать, що до кінця осені не буде стрімкого стрибка цін. Зараз спостерігається тенденція до здешевшання овочів. Але, попри те, що країна цьогоріч зібрала рекордний урожай зернових, хліб може дещо подорожчати. Вартість цукру, хоч і не так стрімко, але й надалі йтиме вгору. Не менш неоднозначною залишається ситуація зі соняшниковою олією.
За інформацією Державної служби статистики України, впродовж серпня трішки знизилися ціни на соняшникову олію, макаронні вироби, рис і сири. Найбільше подешевшали овочі та фрукти. В середньому по країні вони знизилися на 18,3 відсотка та на 5 відсотків відповідно (на Хмельниччині — 14,4 відсотка й 8,2 відсотка). Натомість на 18 відсотків подорожчали яйця (на Хмельниччині — 10 відсотків). Також дещо зросли ціни на цукор, м’ясо й м’ясопродукти, молоко, сметану, хліб, масло, кисломолочну продукцію та рибу.
На це вливає сукупність низки чинників: зовнішніх (наприклад, ціни на світових ринках) та внутрішніх (низький рівень контролю держави за цінами та інфляція). Отже, розглянемо ситуацію з деякими продуктами.
Високий врожай пшениці не стримає зростання вартості хліба
Нещодавно міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко розповів, що українські аграрії намолотили найбільшу кількість ранніх зернових за останні 30 років. А саме — 46 мільйонів тонн. Зокрема зібрано понад 33 мільйони тонн пшениці, що на 26 відсотків більше, ніж торік. Серед лідерів за врожайністю Хмельницька, Черкаська й Вінницька області, а за кількістю вже зібраного зерна — Одеська, Харківська та Дніпропетровська.
«Це дозволить повністю покрити внутрішній попит на продовольчу пшеницю та експортні очікування. Мовою цифр усе звучить так: для задоволення потреб населення потрібно 5 мільйонів тонн якісної пшениці, а на експорт її можемо відправити до 14,8 мільйона тонн», — пояснив Роман Лещенко для видання «Економічна правда».
Як можна побачити, більшість зібраної в Україні пшениці продається за кордон. Залежно від ситуації це може бути як добре, так і погано. Наприклад, в умовах нестачі зерна в країні високий рівень експорту може спричинити різке зростання цін на борошно, а відповідно — на хліб і макаронні вироби. Однак це ж збільшує надходження в Україну іноземної валюти, що дозволяє стабілізувати всередині країни курс долара.
До речі, Продовольча та сільськогосподарська організація ООН прогнозує зростання попиту на українську пшеницю. Це пов’язують з низьким врожаєм зернових у США, Канаді та Бразилії через посуху.
Хоча Роман Лещенко переконує, що потреби вітчизняного ринку в пшениці будуть повністю задоволені, проте ціни на хліб можуть дещо зрости. Наприклад, Державна служба статистики вказує, що впродовж серпня вони вже підскочили на 0,4 відсотка. Представники Економічного дискусійного клубу пояснюють це вартістю енергоносіїв та інфляцією. Остання негативно впливає на ціноутворення й багатьох інших продуктів. В Україні пік інфляції припаде на вересень-жовтень. Далі її темпи сповільняться, а у 2022-му вона повернеться до п’яти відсотків річних.
Олія дещо подешевшала, але ситуація поки важкопрогнозована
Вже кілька місяців на світових ринках ціни на рослинні олії продовжують знижуватися. Це ж вплинуло й на Україну, яка є одним з найбільших експортерів соняшникової олії. За інформацією Держстату, впродовж серпня в середньому по країні її вартість впала на відсоток, тобто приблизно на 40 копійок (на Хмельниччині — 3,2 відсотка).
Така тенденція може зберігатися й надалі. Оптимізму додає інформація Міністерства аграрної політики та продовольства. Згідно з нею, станом на 24 вересня середня врожайність соняшника становить 21,3 центнера на гектар. Це на понад один центнер більше, ніж торік. Загалом в Україні вже зібрано соняшник з площі два мільйони гектарів, тобто 31 відсоток від загальної.
Однак нещодавно представники Держпродспоживслужби повідомили, що у деяких регіонах 9-27 відсотків соняшнику вражені різноманітними грибковими хворобами: фомозом, септоріозом та іржею. Така ситуація спостерігається у Волинській, Закарпатській, Луганській, Київській, Кіровоградській, Миколаївській, Полтавській, Сумській, Тернопільській і Чернігівській областях. Це може негативно вплинути на урожайність, а відповідно — на вартість олії. Переважно саме через торішній неврожай у Чорноморському регіоні, ціни на олію підскочили не лише в Україні, а й всьому світі.
Ціна цукру поки що зростає
Спрогнозувати майбутні ціни на цукор теж непросто. Станом на 24 вересня українські аграрії зібрали понад мільйон тонн цукрових буряків. Загалом по країні це одинадцять відсотків від посіяних. Втім, сезон цукроваріння лише починається, й тому більш-менш конкретні висновки можна буде робити наприкінці жовтня чи на початку листопада. Поки що ціни на цукор продовжують рости.
За інформацією Держстату, в середньому по Україні у серпні цукор подорожчав на 3,6 відсотка, тобто більше як на гривню (на Хмельниччині — 4,1 відсотка). Якщо порівнювати ціни зі серпнем 2020 року, то нині вони зросли на 91,2 відсотка, або приблизно на понад 13 гривень. Така ж ситуація зберігається в усьому світі. Продовольча та сільськогосподарська організація ООН вказує, що вже п’ятий місяць ціни на цукор б’ють рекорди. На його дефіцит вплинула й цьогорічна посуха в Бразилії. Однак експерти сподіваються, що ціни стабілізуються завдяки цукру, виробленому в Індії та Європейському Союзі.
Оскільки Україна експортує цукор за кордон, його вартість на внутрішньому ринку залежить від цін на світовому. Пояснення просте: аграрії або трейдери не будуть продавати його дешевше вдома, якщо можна збути дорожче за кордон. Тому навіть за умови гарного врожаю цукрового буряку ціни в Україні суттєво не знизяться, якщо цього не станеться у світі.
