Не всі печуть паски вдома. Багато хто воліє купити в магазині. Та незважаючи ні на що, у селах є ще бабусі, які традиційно щороку випікають паски перед Великоднем. “Галицький кореспондент” поспілкувався з господинею на Рожнятівщині, де ми стали свідками замісу тіста, бачили як розпалюють дровами піч і витягують гарячі, але такі запашні пасочки. Всі ці моменти випікання паски нам вдалося зазнимкувати.
75-річна Марія Баричка живе у селі Рівня на Рожнятівщині. Жінка розповідає, що росла сиротою, бо під час пологів померла її мати. Тому їй у нелегкі часи доводилося самій і хліб пекти, і корови доїти, і утримувати свиней, кіз та курей. Життя у неї ніколи не було легким, важко працювала з ранку до вечора. На цей час бабуся проживає в хаті сама – повдовіла у молоді роки і поховала молодого сина. Зі сльозами згадує, скільки б років не минуло, а її материнське серце за ним тужить та болить. Дорослі дві доньки живуть окремо, не забувають, навідуються до бабусі й онуки та правнуки.
У день коли Марія Василівна пече паски до неї приходять онучка Таня та правнучка Ангелінка та допомагають виготовити оздоблення: плетуть з тіста косички, витискають листочки та квіти.
Жінка говорить, що пече паски скільки себе пам’ятає, у печі, бо тоді ні про які духовки й не чув ніхто, а у печі паска та калачі завжди їй вдаються. Замішує тіста так, щоб багато, аби роздала пасочок онукам та правнучкам. Господиня зазначає, що паски треба пекти у тиші та з гарними помислами. А, як кладе тісто, щоб підійшло, то обов’язково хрестить його і накриває рушником.
“Знаєте, кажуть, якщо вдається пасочка, то цілий рік пройде у достатку та в мирі. А в мене цей рік файні, пишні паски. Молюся, щоб так і було, щоб наші хлопці та дівчата в окопах всі пасочки скуштували, бо паска, то хліб життя, а вам, діти, треба жити і перемагати”, – підсумовує господиня.
Пече щороку паски у цьому селі й відома кондитерка Іванна Дзюбінська. Цього тижня жінка спекла 120 пасочок. Каже, більше замовлень не брала, бо виховує малу донечку Златочку і через брак часу довелося відмовити деякі замовлення.
“У людей настільки до мене довіра, що вони навіть на питали, який буде декор та інші деталі. Як не дивно, але навіть не питали, з яких складників печу паску. 30 штук пасок цими днями поїхали у Польщу, інші – у Чехію та Австрію”, – розповідає вона.
Кондитерка зазначає, що для випікання використала 120 яєць, 4 літри молока, 5 кг масла та 12 кілограмів борошна, три види родзинок, цедру лимонів, апельсинів, ванілін, журавлину. Іванна з усмішкою розповідає про сам процес випікання пасок. Каже, неймовірний та насичений запах цитрусових при випіканні пасок чути не лише у будинку, але й до сусідів та на сільську вулицю.
Про рецепт паски Іванна може розповідати довго. Наголошує, що перепробувала різні рецепти і зупинилися на такому, де паска виходить пориста та волога. З колегою із Чернівців Іванна довший час експериментували та дійшли до ідеального поєднання складників. Вона підкреслює: секрет паски не тільки в інгредієнтах, а й в технології. Треба знати, як і з якими пропорціями працювати. Для випікання пасок кондитерка використовує лише італійське борошно, яке має більший вміст білка.
Щодо декору, то молода кондитерка запевняє, щороку він різний. Глазур, якою поливає паски, робить подібну до маршмелоу на основі желатину. Каже, саме така глазур не осипається і з нею паски стають осучаснені, мають цікавий і привабливий вигляд. Розповідає, що цього року декорувала пасочки пташками, колосками, які символізують мир та здоров’я, квітами із вафельного паперу, що символізують жіночу вроду. Не обійшлося і без модних тенденцій, які диктує сучасний кондитерський світ: прикрасила пасочки у вигляді троянди та з бантом. Таких замовлень цього року було найбільше.
Для дитячих пасочок кондитерка робить шоколадні прикраси у формі зайчиків, безе, різні їстівні перлинки. Використовує також топери з написом “Христос воскрес”.
Іванна Дзюбінська робить так, як вчила її бабуся – перед тим як класти випікати паски, то їх треба перехрестити. Та й взагалі, каже, що будь-яку роботу варто розпочинати з молитвою на устах.
Паралельно з пасочками Іванна випікає й тортики на свята та дні народження. Свої кондитерські вироби Іванна пакує для зручності та краси у спеціальні коробки зі стрічкою. Щоб полегшити мамі роботу за пакувальний процес відповідає син Олексій.
“В кондитерстві я 7 років. Часто чую від людей, що маю “золоті руки”. Мої знання та уміння здобуті працею та досвідом. Без моїх замовників не було б мене, як кондитера. І паски, і кондитерство загалом потребують багато часу. Свою справу люблю і віддаюся їй повністю”, – підсумувала розмову кондитерка.
Мар’яна ЛОКАТИР
Категорії: Стиль життя, Туризм
