У межах дослідження «Правосуддя в контексті російської збройної агресії» проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», за підтримки Швейцарії через Відділ миру та прав людини, були отримані результати щодо розуміння українцями справедливості, покарань та компенсацій у контексті військової агресії росії; уявлень про колабораційну діяльність та вшанування пам’яті.
- Для 47 % опитаних поняття справедливості в контексті військової агресії росії проти України означає покарання винних у військових злочинах; для 30 % — встановлення правди щодо всіх подій, ще для 17 % — компенсація збитків усім постраждалим;
- З тим, що справедливості можна буде досягнути без арешту та суду над винними в нападі на Україну та військових злочинах не погоджуються 75 % респондентів. З можливістю досягнення справедливості за таких умов погоджуються 22 %.
- Серед пріоритетних напрямів діяльності української влади та суспільства в забезпеченні справедливості, опитані найчастіше зазначали про притягнення винних до відповідальності (55 %), очищення влади через усунення та недопущення до неї тих, хто співпрацював з окупантами (46 %), знаходження зниклих безвісти та повернення депортованих осіб (30 %).
- Встановлення справедливості для жертв для постраждалих від війни, на думку половини опитаних найбільше залежить від Президента. 37 % опитаних вбачають відповідальним Парламент, 35 % — Уряд.
- Майже 90 % респондентів вважає, що разом із судовим розглядом мають застосовуватися і додаткові механізми забезпечення справедливості (комісії люстрації, встановлення правди про події війни, компенсація шкоди постраждалим): 51 % зазначили, що вони мають застосовуватися на постійній основі, 38 % — що на тимчасовій. Більшість опитаних (84 %) вважають, що такі механізми мають діяти на території всієї України.
- Законність та правомірність діяльності цих інституцій забезпечить їхнє створення на основі угоди між Україною та кількома іншими країнами — таку думку поділяють 41 % опитаних.
- Питання виправданості самосуду щодо винних у воєнних злочинах є неоднозначним серед опитаних: 46 % вважають самосуд виправданим, 51 % — протилежної думки.
- Абсолютна більшість (95 %) респондентів вважають важливим забезпечити відкритість та регулярне інформування громадян та постраждалих про перебіг розгляду судами справ щодо воєнних злочинів.
- Запровадження міжнародної тимчасової адміністрації для забезпечення процесу адаптації на звільнених територіях Донбасу та Криму підтримують 76 % респондентів, проти цієї ідеї — 20 %.
- На думку більшості респондентів, держава повинна вже зараз реалізовувати заходи для підтримки та налагодження зв’язку з населенням, що лишилось на окупованих територіях. 47 % вважає, що такі ініціативи мають бути спрямовані лише на тих, хто підтримує Україну, 40 % — на всіх, хто лишився на окупованих територіях.
- Найчастіше опитані відносили до колабораційної діяльності перебування на керівних посадах в органах окупаційної влади (50 %), військову службу в лавах окупаційних збройних сил (47 %), участь в організації т.з виборів та референдумів (46 %), службу в правоохоронних, судових органах (32 %), перебування на будь-яких посадах в органах окупаційного місцевого самоврядування.
- 52 % опитаних вважають, що кримінальній відповідальності підлягає будь-яка співпраця з окупаційними адміністраціями, 47 % — лише та, яка призвела до тяжких наслідків та злочинів.
- Більшість (66 %) респондентів вважають, що в якості покарання за взаємодію з окупаційною владою може виступати обмеження щодо зайняття певних посад.
- 61 % респондентів вважає, що ступінь та некримінальні форми покарання за колабораційну діяльність має визначати суд.
- Серед ініціатив, які опитані готові підтримати задля стабілізації ситуації в країні після війни, четверта частина готова погодитись на збереження статусу автономії Криму. Близько 20 % готові підтримати запровадження перехідної адміністрації під егідою ООН на звільнених територіях Донбасу та Криму; надання звільненим територіям розширених економічних повноважень. Надання звільненим територіям Донбасу статусу автономії готові підтримати 17 %. 23 % опитаних не готові підтримати жодну з подібних ініціатив.
- Більше 90 % респондентів вважає, що Україна має спільне майбутнє з мешканцями територій, що були окуповані у 2022-му році. 83 % опитаних вбачають спільне майбутнє з мешканцями Криму та Донбасу, які були окуповані у 2014-му році.
