Автор – Орест Кошик, директор Департаменту містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради:
З точки зору розкриття терміну та лаконічного огляду самого поняття пристосування пам’яток є чудова стаття в ВУЕ (Велика українська енциклопедія), яку приведу тут практично повністю:
«Пристосування пам’ятки архітектури – створення умов для використання будівлі, споруди відповідно до сучасних потреб (функцій), як правило відмінних від первісних.
Згідно з законодавством України використання пам’ятки має відповідати режиму, встановленому органами охорони культурної спадщини, і здійснюватися у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам’ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.
Фундаментальний принцип пам’яткознавства: найкраще пам’ятка зберігається тоді, коли має господаря і використовується в сучасному житті суспільства. Пам’ятки, що не використовуються, як правило гинуть. Оптимальне використання – за первісним функціональним призначенням.
Процес пристосування пам’ятки є сукупністю науково-дослідних, проектних, вишукувальних і виробничих робіт щодо створення умов для сучасного використання пам’ятки архітектури без зміни притаманних їй властивостей, які є предметом охорони пам’ятки. Сюди входить і реставрація елементів пам’ятки, які становлять історико-культурну цінність.
При виборі сучасної функції пам’ятки архітектури керуються п’ятьма основними принципами:
1) новий зміст (функція) визначається наявною архітектурною формою (бо вона є безумовною цінністю і має бути якнайдовше і безумовно збережена);
2) слід підбирати найстабільнішу функцію, тобто такий соціальний, побутовий, технологічний процес, який зазнає найменше змін у перебігу суспільного розвитку;
3) встановлене у пам’ятці обладнання та режим його експлуатації мають бути безпечними для пам’ятки і довкілля (неприпустимі вібрації та інші динамічні навантаження, підвищена вологість, шкідливі викиди тощо);
4) режим експлуатації пам’ятки має передбачати доступність її для відвідувачів, зокрема туристів, екскурсантів, людей з особливими потребами;
5) необхідно уникати суперечності між сучасною функцією та образно-художнім змістом архітектурного витвору, щоб не зруйнувати естетичну цінність сприйняття пам’ятки її невідповідним використанням».
Далі коротко оглянемо деякі законодавчі та організаційні аспекти пристосування пам’яток.
Основним законом, що регламентує питання пристосування пам’яток архітектури є Закон України «Про охорону культурної спадщини».
Фактично це є «конституція», що передбачає норми, якими органи державної влади, охорони культурної спадщини, місцевого самоврядування, власники та користувачі пам’яток архітектури повинні керуватися в процесі пристосування пам’ятки архітектури. Будь-яке пристосування варто починати і проводити виключно в межах норм цього закону.
Маючи намір здійснити пристосування пам’ятки архітектури її власник чи користувач звертається до фахової проектної організації, у якої є відповідний сертифікат на виготовлення науково-проектної документації. Ця документація має бути обов’язково погодженою з повноважним органом з питань охорони культурної спадщини. Лише після цього можуть бути отримані містобудівні умови і обмеження на пристосування об’єкту, як того вимагає Закон «Про регулювання містобудівної діяльності». І далі – за процедурою.
Важливо зауважити, що повноважним органом з питань охорони культурної спадщини в Івано-Франківську є відділ охорони культурної спадщини Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської облдержадміністрації.
На жаль, далеко не всі власники чи користувачі пам’яток архітектури діють за правильним алгоритмом. Найчастіше порушення – самовільне проведення робіт. Це є не лише грубим порушенням чинного законодавства. Це може нести небезпеку для життя та здоров’я людей.
І тому відрадно, що останнім часом в нашому місті стає дедалі більше власників пам’яток архітектури, які усвідомлюють відповідальність за збереження культурної спадщини.
Зі своєї сторони наш Департамент готовий надавати консультації щодо порядку дій у питаннях пристосування пам’яток архітектури, а також консультативний супровід і в процесі виконання робіт.
