Першого березня о 13.00 годині в колишньому приміщені сільської ради с. Криворівня відкриють музей Параски Плитки-Горицвіт.
Зберігати культурну спадщину та розвивати туристичний потенціал регіону – основна мета відкриття музею. Це черговий крок на шляху до збереження творчої спадщини мисткині Параски Плитки-Горицвіт, наступний етап – реставраційні роботи в будинку, де мешкала Параска, котрий є частиною музейного простору.
Група активістів, спільно з ГО «Центр «Криворівня»», розробили стратегію, яка має вирішити поставлені завдання належного збереження та популяризації робіт Параски: відкриття музейного простору в центрі села, реставрація хати художниці з належними умовами зберігання робіт – температура, вологість тощо.
“У 2016 році ми з режисером Максимом Руденко та художницею Інгою Леві, натрапили на плівки Параски у її хаті, і з тієї точки розпочалася велика подорож, яка на сьогодні привела нас до етапу створення музейного комплексу Горицвіт, що складається вже з двох локацій: меморіальної хати та виставкової зали. Цьому передувала велика виставка в Мистецькому Арсеналі у 2019-2020 роках, експозицію для якої розробила кураторка Катерина Радченко.
Власне, криворівнянська музейна експозиція складається з багатьох рішень, які були віднайдені тоді, але, звісно, в набагато вужчому та концентрованому форматі.
Зрозуміло, що три невеличкі кімнати не можуть вмістити в себе весь доробок Параски Плитки, тому основною моєю задачею було водночас підсвітити різні аспекти творчості авторки, використовуючи невелику площу будівлі, та віднайти вдалий спосіб для взаємодії із творами і споглядання”, — коментує художниця Катя Бучацька, котра працювала над експозицією музею.
читайте також: У 2022 році на Прикарпатті офіційно відкриють музей Параски Плитки-Горицвіт
Параска Плитка-Горицвіт — гуцульська художниця, фольклористка, етнографка, філософиня та фотографка. Вона жила усамітнено в карпатському селі Криворівня, проте стала одним із культурних символів Гуцульщини. Роботи мисткині це: книги, фотографії, картини, ікони, скульптури з глини та витинанки – в яких поєднано українські традиції та експериментальність, знання про космос, політику та далекі країни, де жінка ніколи не бувала.
З кожним роком творчість Параски привертає все більше уваги шанувальників та дослідників мистецтва – лише у 2020 році її роботи надруковано у французькій книзі «Світова історія жінок-фотографів» (Une histoire mondiale des femmes photographes). Проте, до сьогодні в рідному селі Параски не було спеціально облаштованого простору з тематично завершеною експозицією.
Проєкт реалізовано в рамках Програми підтримки ініціатив місцевих карпатських громад, що проводить Асоціація органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати-Україна» та фінансування Верховинської ОТГ.
