У суботу, 28 червня, в Україні відзначають День Конституції.
Це єдине державне свято, закріплене в самій Конституції, і четвертий рік поспіль Україна святкує його в умовах воєнного стану, запровадженого через повномасштабне вторгнення РФ, передає Укрінформ.
Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук підкреслив, що Конституція — це система цінностей і норм, нестерпна для тоталітарного режиму,
"Конституція — це не просто документ. Це система цінностей і норм, яка визначає фундамент держави, гарантує права і свободи громадян, забезпечує верховенство права. Те, що є звичним для нас і для всього цивілізованого світу, — нестерпне для тоталітарного режиму агресора", — написав Стефанчук у Фейсбуці.
Як наголосив спікер парламенту, "ми продовжуємо боротьбу за право жити у вільній, правовій, демократичній державі — де кожна людина захищена законом, а справедливість має силу".
Адже Конституція, підкреслив Стефанчук, "це баланс прав, свобод і відповідальності. Це договір між громадянином і державою, в якому кожен має не лише права, а й обов’язки перед суспільством. Перед суспільством, яке прагне розвитку й справедливого порядку — попри спроби ворога зруйнувати ці засади".
"Україна має глибоку традицію конституційності — від ідей Пилипа Орлика до чинного Основного закону. І сьогодні, як і століття тому, саме ці принципи залишаються основою нашої боротьби й орієнтиром на майбутнє", — зауважив Голова ВР.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль з нагоди Дня Конституції наголосив, що українська Конституція — це символ цивілізаційного вибору.
"Українська Конституція — символ нашого цивілізаційного вибору. Вона закріплює принцип неподільності та територіальної цілісності. Кожен клаптик української землі має значення, і жоден агресор не має права посягати на нього", — підкреслив Шмигаль.
Конституція, зауважив Прем'єр, "це також і про відповідальність кожного з нас. За нашу незалежність та наш європейський шлях. За те, якою буде Україна".
"Сьогодні в умовах повномасштабного вторгнення ми захищаємося і відважно боремося з ворогом, ми продовжуємо рух уперед, здійснюємо реформи і змінюємо країну — керуючись саме тими цінностями, що закладені в Конституції", — заявив Шмигаль.
У свою чергу міністр оборони України Рустем Умєров підкреслив, що Конституція — основа державності, гідності й цінностей.
"Сьогодні Росія кидає виклик самому існуванню України як суверенної, незалежної, демократичної та правової держави. Але ми гідно протидіємо цій агресії, захищаючи свободу, справедливість і верховенство права. Для нас Конституція — це основа нашої державності, нашої гідності й наших цінностей", — написав Умєров у Фейсбуці.
Як наголосив міністр, "ми ніколи не визнаємо права сили. Не погодимось на диктатуру, яка зневажає людське життя і свободу. Ми боремось за мирне, вільне, європейське майбутнє кожного українця — за право самим визначати власну долю".
У Міністерстві культури та стратегічних комунікацій підкреслили, що ухвалення Конституції було не просто юридичним актом, а свідомим вибором України на користь демократії та гідності.
"Саме цього дня 1996 року завершився складний і напружений процес, який став переломним етапом в історії української незалежності. Від «Руської Правди», Литовських статутів, Конституції Пилипа Орлика, Конституції УНР до Декларації про державний суверенітет України 1990 року — століттями українці шукали справедливу форму влади, яка буде заснована на праві. Тож ухвалення Конституції було не просто юридичним актом, це був свідомий вибір. Вибір на користь демократії, самостійності, гідності та європейських цінностей", — наголошують у МКСК.
Зокрема, Конституція України була визнана Венеційською комісією однією з найдемократичніших в Європі, особливо в частині прав, свобод та обовʼязків громадян, які повністю відповідають міжнародним стандартам у галузі конституційного права.
У міністерстві зазначили, що в умовах повномасштабної війни кожен українець, який боронить державу, виконує свій конституційний обов’язок, — захищає її незалежність і територіальну цілісність.
У МКСК додали, що за підтримки міжнародного співтовариства українці неухильно наближають перемогу, результатом якої буде притягнення до відповідальності держави-терориста.
Верховна Рада ухвалила і ввела в дію Конституцію 28 червня 1996 року о 9 годині 18 хвилин, після майже доби безперервної роботи.
Ухвалення Конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність, стало важливим кроком у забезпеченні прав людини та громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.
Новітній конституційний процес розпочався одразу ж після ухвалення 16 липня 1990 року Верховною Радою УРСР Декларації про державний суверенітет України. Вже у жовтні була створена Конституційна комісія. У період 1991-1996 рр. комісії, окремо створені Верховною Радою та Президентом, розробили кілька проєктів Конституції. Їх тривалий час обговорювали, доповнювали, доопрацьовували.
Найгостріші суперечності викликали питання розподілу влади і власності, державна символіка, статус російської мови і статус Республіки Крим. Ліві сили схилялися в бік применшення ролі президентської влади, приватновласницьких відносин, за надання однакового статусу українській та російській мовам і збереження автономного статусу Криму. Праві, в яких об’єдналися представники «партії влади», підприємницькі кола та депутати національної культурно-мовної орієнтації, виступали за сильну президентську вертикаль, гарантування всієї повноти приватновласницьких прав, панування української мови та ліквідацію автономії Криму. Тим часом в країні діяла Конституція УРСР 1978 року з деякими змінами.
У ніч з 27 на 28 червня 1996 року Верховна Рада ухвалила Конституцію України. Документ отримав підтримку двох третин депутатського корпусу (315 парламентаріїв). У ньому визначалася сильна президентська влада, гарантувалися права приватної власності, затверджувалися нова державна символіка, статус української мови як єдиної державної, Крим визнавався автономною республікою в складі України.
Від початку ухвалення Основний закон України змінювався кілька разів. При цьому в Конституції України 1996 року передбачена досить жорстка процедура внесення до неї змін та доповнень. Для схвалення відповідних змін до різних її розділів вимагається від 2/3 до 3/4 голосів від конституційного складу Верховної Ради. Якщо ж зміни скасовують чи обмежують права й свободи людини і громадянина або спрямовані на ліквідацію незалежності чи загрожують територіальній цілісності держави, то Конституція України взагалі не може бути змінена.
Фото: ОП
