13 серпня Тернівський старостинський округ прощався з воїном, який віддав своє життя за свободу України. З невимовним болем і сльозами на очах рідні, друзі, побратими, односельці, вчителі та однокласники провели в останню путь нашого земляка — Шкільнюка Ярослава Володимировича.
Ярослав був Людиною з великої літери. Добрий, щирий, чуйний, завжди усміхнений, справжній — саме так його пам’ятають усі, хто мав щастя знати його особисто. Він мріяв, працював, жив з відкритим серцем і великою любов’ю до своєї родини, виховував донечку Софійку, був надійним сином, чоловіком, другом…
Але війна безжально забирає найкращих. Вона вирвала Ярослава з життя раптово й жорстоко, залишивши по собі глибоку рану, яка не загоїться ніколи.
На прощальній церемонії слова болю і шани звучали від старости округу Оксани Підлубної, класного керівника Любові Андріяш, однокласників і побратимів. У кожному слові — щем, вдячність і гордість. Бо Ярослав був не просто солдатом — він був захисником із серцем воїна та душею справжньої людини.
Сльози текли по обличчях кожного, хто стояв поряд. Найглибше ж боліло серце матері й дружини, які обіймали домовину, немов хотіли зігріти її своїм теплом, затримати час, повернути найдорожчу людину…
Цей біль — безмірний. Ця втрата — непоправна.
Ми ніколи не забудемо Ярослава. Він залишиться у наших серцях світлим спогадом, прикладом мужності, любові до Батьківщини та нескореного духу.
Світла пам’ять і вічна слава Герою!
Слава Україні! Героям слава!
