19 лютого концерт об’єднав поціновувачів української культури та був присвячений Міжнародному дню рідної мови. Захід став справжнім святом рідного слова, яке зі сцени назвали генетичним кодом, що поєднує минуле із сучасним, програмує майбутнє і забезпечує буття нації у вічності.
Особливою темою заходу стала боротьба за незалежність та свободу. Зі сцени наголосили, що народ, який втрачає свою мову, перестає бути нацією, тому боротьба за рідну мову — це боротьба за незалежну українську державу. Учасники заходу згадали про те, що сьогодні за українську мову, національну ідентичність та право бути господарем на своїй землі гинуть кращі сини та доньки країни. Присутні низько схилили голови перед кожним із них та вшанували пам’ять загиблих героїв хвилиною мовчання.
Глибоку вдячність висловили матерям, які зі сльозами та молитвами відправляють своїх дітей боронити рідну землю і благословляють їх на подвиги. Зі сцени пролунали слова: «Адже немає любові вірнішої і ласки ніжнішої від материнської… Немає молитви сильнішої за материнську». Цю щемливу тему продовжив вокальний дует у складі Ірини Афанащенко та Олени Чорної, який виконав композицію «Материнська молитва» (музика і слова Ірини Афанащенко).
Справжньою окрасою заходу стали виступи талановитих колективів. Свою майстерність глядачам дарували: зразковий хор учнів старших класів «Калинонька» Білоцерківської школи мистецтв №4 (керівник Аліна Годза, концертмейстер Ірина Ярошенко); народний вокальний ансамбль «Юр’ївські вечорниці» Білоцерківської школи мистецтв №5 імені Сергія Томащука (керівник Тетяна Майстренко); гурт «Фольк» Будинку культури села Вільна Тарасівка під керівництвом Ольги Кириченко; народний вокальний ансамбль «Материнка» Білоцерківської школи мистецтв №1 імені Юрія Павленка (керівник — Заслужений діяч мистецтв України Тамара Павленко, концертмейстер Вікторія Фещенко).
Під час заходу пролунали такі проникливі слова про нашу рідну мову: «Українська мова — це мереживо, сплетене із сонячних променів і весняного дощу… Мова чарує своєю здатністю перетворювати буденність на свято, лікує розбите серце і дає крила втомленій душі… Неповторні слова ведуть нас стежками рідного краю, виходячи на широкий шлях високого творчого генію народу, який живе і сьогодні завдяки пісні…»
Організатори заходу звернулися зі словами вдячності до всіх, хто в цей складний час живе і працює на благо Білої Церкви, та зазначили: «Коли ми обираємо рідне слово, ми обираємо свободу бути собою».
Завершився захід виконанням духовного гімну України «Боже великий, єдиний» на музику Миколи Лисенка та слова Олександра Кониського. Наостанок до всіх присутніх звернулися із сильним закликом: «Не з примусу, а лише за покликом власного сумління та гідності плекайте в душі любов до рідної мови, щоб завтра вона гордо звучала в кожному куточку світу. Адже поки живе мова, живе і народ».
фото
