30 серпня у Білій Церкві вперше вшанували на офіційному рівні Міжнародний день зниклих безвісти.
Саме цього дня представники місцевої влади та члени родин зниклих безвісти Захисників та Захисниць зібралися на місці, де у майбутньому постане Сквер Надії – простір пам’яті, віри й любові. Це місце, куди можна буде прийти зі своїм болем і радістю, зі своєю надією, що живе в серці і в будь-який момент може стати реальністю.
Станом на цей час в Україні налічується понад 70 тисяч осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Серед них – військовослужбовці, цивільні, діти. З них близько 10 тисяч підтверджено як такі, що перебувають у полоні.
Під час заходу до присутніх звернувся секретар міської ради Володимир Вовкотруб, який сказав слова вдячності представникам ГО «Жіноча опора», а також родинам зниклих безвісти, за ініціативу та активність:
«Зі свого боку, міська рада підтримала таку ініціативу, і разом з вами ми обрали це місце, яке обговорювалося на містобудівній раді. Саме на цьому місці буде створено Сквер Надії. Це місце, де ми з вами будемо збиратися, молитися за наших Захисників. Я впевнений, що саме тут ми зустрінемо тих, кого ми так довго чекаємо. Слава Україні!».
До учасників заходу звернулася дружина зниклого безвісти захисника 72 ОБМР ім. Чорних Запорожців, членикиня ГО «Жіноча опора» Яніна Росавіцька:
«Створення місця Надії – це не лише символічний акт, це місце, де біль не розчиняється в тиші, а перетворюється на енергію спільності. І тут ми відчуваємо: ми не залишені сам-на-сам зі своїм болем. Цей простір буде комунікаційним містком, який з’єднує родини, суспільство і державу. Він тримає прямий зв’язок між нашим голосом і серцем країни. Саме тому місце Надії є не лише духовним символом, а й державною цінністю. Ми тримаємося разом і разом переможемо!».
Поки на місці майбутнього Скверу Надії майоріє синьо-чорний прапор, який вважається символом зниклих безвісти воїнів. Під час заходу представники родин безвісти зниклих встановили і перші прапорці з іменами своїх рідних. Це – голос тих, кого шукають, і символ надії близьких.
«Зниклі безвісти за особливих обставин» – це термінологія війни. Це означає, що хтось зник на полі бою, а хтось – в окупованому місті.
У кожного з цих людей є батьки, діти та друзі. Вони вірять, що обов’язково знайдуть. У лікарні чи в полоні – байдуже, головне – живим!
Безвісти зниклі – не означає забуті. Сподіваємось, що сквер Надії стане місцем, де житиме пам’ять і віра в те, що кожен із них повернеться додому живим і неушкодженим.
Фото
