Протягом 10-12 жовтня у Хусті проходив фестиваль-ярмарок «Срібні джерела». Захід відбувався вже в одинадцяте. Цього разу він був справді масштабним і зібрав виробників крафотової продукції не тільки із Закарпаття, але й із Франківщини, Львівщини, Рівненщини. Торгували і медом та продукцією бджільництва, і запашними місцевими винами, і виробами ручної роботи, і одягом із вовни, вишиванками, сувенірами…
Крім того, центр дитячої та юнацької творчості «Сузір’я» проводив майстер-класи для дітей, аквагрим та масу цікавих розваг. Організатором події виступила спілка пасічників «Нарцис» та Хустська міська рада.
Окрасою ярмарку стала концертна частина, яка відбувалася у суботу. Тут були і виступи керівництва, і пасічників, і нагородження бджолярів, і яскраві творчі номери за участю дитячих та дорослих колективів громади.
«Такі свята осені у нас стали вже доброю традицією. Вдячний пасічникам, що запровадили її і підтримують уже більше десятиліття дух цього фестивалю, що навіть попри складні часи у нас проходить ярмарок «Срібні джерела», що люди гуртуються, купують, продають і що місто живе, – наголосив в.о. Хустського міського голови Василь Губаль. – Приємно, що до Хуста приїхало багато крафтових виробників із різних куточків України. Тішить, що люди переймають один від одного досвід, спілкуються, гуртуються. Підтримуватимемо й надалі такі хороші звичаї і будемо раді новим гостям».
«Сама концепція дійства «Срібні джерела» обумовлена тим, що ми знаходимося біля витоків нашої культури, наших традицій, закарпатської автентики, яка фактично передається із покоління в покоління і зберігається для нащадків», – розповів «Карпатському об’єктиву» організатор заходу, голова спілки пасічників «Нарцис» Віктор Папп. – Саме завдяки тому, що ми зберегли традицію предків, культуру виробництва сирів, меду, вина, ми зараз є унікальними в цьому плані. Наша область саме через крафтових виробників, географічні та кліматичні особливості, є унікальною не тільки в масштабах країн Європи а навіть світу. І це – наш дар, який ми повинні доносити до всіх і прославляти наших виробників, нашу область далеко за її межами. І це має відбуватися через смаки, аромати, культуру».
«У бджільництві закладені кореневі цінності. Пасічників цікавить не тільки мед. Людям, які цінують життя, потрібно думати про більш серйозні речі, про вічність. Нині, на жаль, 70 відсотків сільськогосподарської продукції під загрозою. Зникне бджола, не буде запилення, а відповідно – почнеться економічна, екологічна криза, почнуть зникати тварини і рослини. І це все тягне за собою цілий ланцюг змін. Тому ми повинні берегти бджіл, підтримувати сферу медоробства, пасічників, проводити заходи з популяризації продукції серед населення. Такі ярмарки є потрібними і добре, що ми їх проводимо», – запевнив голова спілки пасічників «Срібний край» Віталій Павлій.
Кращих пасічників громади було нагороджено грамотами Хустської міської ради. Відзнаки отримали Віталій Павлій, Вікторія Папп, Василь Лопойда, Михайло Дівинець, Іван Малета. Крім того, звання «Королева пасіки» дісталося Вікторії Папп.
А на ярмарку впродовж усіх трьох днів кипіла торгівля. Найбільш людно, попри дощ, було у суботу.
«Винарством наша родина займається давно. Маємо різні сорти винограду, виготовляємо різні вина. Раніше в нас у Мукачеві проходив винний фестиваль і там, спілкуючись із іншими виробниками, дізнався багато нового для себе. Тож вважаю, що подібні ярмарки дуже потрібні, вони дають змогу обмінювати досвідом, і… як-не-як збути продукцію, бо часи у всіх тепер нелегкі», – запевнив винороб Тиберій Бортек із Завидова, що на Мукачівщині.
Алла Разкевич із Рівненщини про ярмарок у Хусті дізналася два тижні тому. Вона – професійна художниця і привезла картини, оздоблені бурштином.
«Я була в Берегові і мені стало відомо, що ярмаркуватимуть у Хусті. Вирішила приїхати. Тут я була вперше. Закарпаття сподобалося, тож про візит не шкодую. Планую бувати і на наступних ярмарках», – наголосила мисткиня.
«Ми приїхали з Івано-Франківської області, Косівського району, представляємо сири. Живемо в невеличкому селі Середній Березів. У нас там є гуцульська сироварня і виготовляємо виключно екопродукцію. Для сироваріння використовуємо тільки коров’яче молоко. Зберігаємо наш справжній полонинський смак. Працюємо близько 10 років. Маємо свої секрети, додаємо у продукцію трави, які самі вирощуємо і сушимо, використовуємо різні закваски, що робить наші сири унікальними», – розповів Микола Трагорецький.
Загалом ярмарок був дуже атмосферним і пройшов на високому рівні.
