23 травня у Хусті відбулися урочистості з нагоди відкриття нових стел на знак шани тим, хто поліг на війні. Це – уродженці Хуста та Хустського району. Наразі стел 70. Із них 28 – нові. На жаль, на фронті гинуть все нові й нові наші земляки.
Відкрили захід ведучі Іван Добош та Ельвіра Попович.
«Це місце – не просто частина міста. Це – простір пам’яті землякам, який завжди нагадуватиме про війну, про втрати і біль нашої громади. Тут кожен клаптик землі омитий сльозами матерів, дружин, дітей, сестер, братів, коханих», – зазначили вони.
На подію зібралися активні краяни, а також родичі полеглих захисників. Побратими, волонтери, керівництво міста та району. Почався захід із виконання державного Гімну України та хвилини мовчання.
Голова Хустської район6ної ради Віктор Сабадош вручив матері полеглого бійця 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади Івана-Сергія Лойко Оксані Лойко орден «За заслуги» ІІІ ступеня.
Відтак священники римо-католицької, греко-католицької та православних церков освятили стели та провели молебень на честь загиблих Героїв
«Цей місяць – травень присвячений Богородиці. Тож ми приходимо до неї у молитві і скорботі, бо віримо, що як добра та милосердна мати вона випросить у свого Сина, нашого Спаса Ісуса Христа будь-яку благодать. Тому просимо заступництва перед Господом і дива миру. Щоб ця безглузда і жорстока війна якомога швидше закінчилася, нехай схаменуться наші вороги і змінять свої ненависні помисли, нехай відступлять від зла та отримають благодать покаяння за те горе, яке принесли на нашу землю. За себе просимо перемоги, відбудови знищеної країни, а також звільнення полонених і зцілення фізичних та душевних ран постраждалих, тих, хто втратив, хто сумує. Вічна пам’ять тим, хто поліг. Нехай спочивають у мирі вічному», – наголосив настоятель римо-католицького костелу святої Анни і Йоакима отець Олександр Сулінчак.
Роберт Маслей загинув ще на початку війни. Його тітка, Тетяна Іваненко, була присутньою на події.
«Мама Робія, на жаль, померла. Для мене він завжди був, наче рідна дитина. Мав позивний «Док», був парамедиком, рятував інших, але сам своє життя, на жаль, втратив. Час не гоїть рани, тільки притуплює біль. Це знає кожен, хто втрачав, у кого війна забрала дітей чи батьків, рідних чи друзів. Рада, що хоча б фото Роберта зараз є на стелі. Пам’ятайте тих, хто загинув, вони – наші небесні захисники», – зазначила вона «Карпатському об’єктиву».
Батько загиблого Героя Василя Полянського пан Василь висловив пропозицію, аби в місті щоранку о 9 годині запровадити хвилину мовчання і зупиняти весь громадський транспорт.
Відтак усі бажаючі поклали квіти до стел та запалили лампадки біля портретів тих, кого вже немає серед нас.
Марина АЛДОН
Джерело
