У неділю, 8 жовтня, у Хусті пройшло традиційне святкування на честь князя Трансильванії, короля Угорщини Габора Бетлена. Організатором виступила громадська організація «Pro Cultura Subcarpathica». Захід проходив за сприяння Закарпатського Угорського Культурного Товариства («KMKSZ») та за участі хустської реформатської та римо-католицької церковних громад.
Почалися урочистості зі служби Божої у місцевому костелі святої Єлизавети, яке провели священики хустських реформатської та римо-католицької церков Карло Єней і Олександр Сулінчак. Розділили святкування гості з Тячева та Берегова, голова Хустського осередку КМКС Йосип Козьма.
На жаль, у цьому році захід проходив у скромному форматі через воєнний стан в Україні і не було традиційного ярмарку, ремісничих майстер-класів, виступів музичних колективів, як у минулі роки. Після спільного богослужіння присутні взяли участь у покладанні квітів біля підніжжя Замкової гори до пам’ятного знаку, відкритого у 2013 році на честь Ференца Келчеї.
Варто наголосити, що відомий поет є визначною постаттю у історії Угорщини, свого часу був політиком, публіцистом, критиком, літературним діячем. Крім того, він є автором тексту угорського гімну та писав про Хуст вірші, прославляв колись могутній замок.
А святкування на честь Габора Бетлена щороку традиційно проводиться у жовтні, бо саме цей місяць для нього був знаковим – у 1613 році він став великим князем Трансильванії. Тож до сьогодні його згадують, як неймовірно мудру людину, борця та дипломата, який відстоював права свого народу.
Голова Верхньотисянського товариства угорської культури Закарпаття (ТУЗК) Йожеф Шорі, вітаючи присутніх зі святом, наголосив ми повинні пам’ятати людей, які дійсно прожили життя недаремно, а заради того, щоб залишити по собі гідну добру згадку.
«Навіть погода сприяла гарному проведенню цього заходу, – зазначив він. – Коли ми виїхали з Берегова, йшов дощ, небо було затягнутим чорними хмарами. Коли ж приїхали до Хуста, виглянуло сонечко і ніби негоди не було зовсім. Ми повинні пам’ятати минувшину. І вірю, що буде так, що невдовзі сонечко засяє не лише над Хустом, не лише над Закарпаттям, але й над усією Україною!».
Хоч виступів у цей день було небагато, але в кожному Габора Бетлена згадували теплими словами, адже він був таким політиком, який умів завжди знаходити компроміс і щиро дбав про покращення якості життя власного народу.
«Ми повинні пам’ятати історію та культуру, вшановувати людей, які робили великі справи. І ця подія є одним із нагадувань про наше минуле, – розповіла «Карпатському об’єктиву» координаторка ГО «Pro Cultura Subcarpathica» Крістіна Молнар. – Починаючи з 2013 року, коли виповнилося 400 років від дня народження князя Габора Бетлена, у Хусті проводиться свято на його честь. Але раніше дійство проходило у центрі міста на головній сцені. І все відбувалося помпезно, яскраво та масштабно. Це був неймовірно колоритний захід, етнофестиваль із великим концертом, ярмарком, театральними дійствами, безкоштовними майстер-класами, вогняним шоу. На жаль, декілька років поспіль День Бетлена не було можливості провести взагалі. Спочатку – через ковідні обмеження, карантини, а потім – через військові дії в Україні. Тож зараз свято проводиться увосьме. Так, формат у нас скромний, але тим не менше, все одно в цей день згадуємо Габора Бетлена екуменічним богослужінням та покладанням вінків».
Але чому святкування проходить саме в Хусті? Усе просто! Колись у цьому місті він не просто бував, а разом із братом володів величним замком…
Для цього варто трохи пригадати минувшину. Як йдеться у історичних джерелах, у 1617 році Габор Бетлен продав Хустський замок за 20 тисяч форінтів своєму брату Іштвану. Він до 1648 року був володарем фортеці. Заради цієї кам’яної твердині навіть відмовився від титулу трансільванського князя.
Але й це ще не все. Князь Габор Бетлен активно допомагав релігійній громаді міста над Тисою і відомості про це також збереглися у документах.
«З першої половини 1600 року на чолі протестантської громади Хуста стає сім’я Бетлен. Граф Бетлен Іштван у 1638 р. на гроші свого брата-князя реконструює церкву. 1699 року побудували чотири вежі на даху, які стали взірцем сьогоднішніх веж, реставрованих у 2001 р. Значна внутрішня перебудова церкви проведена протягом 1774-1783 рр. Саме тоді зроблено різану кам’яну підлогу (до речі, вона збереглася до сьогодні), місця для сидіння, розташований у північній частині верхній ярус і корону собору», — пише у книзі «Хуст у старовинній листівці» закарпатський автор Михайло Бізонич.
Тобто, Іштван Бетлен фактично за гроші брата Габора проводив реконструкцію нинішньої реформаторської церкви в Хусті.
Тому святкування на честь Габора Бетлена проводиться саме в Хусті не випадково. І хоча цьогоріч воно відбувалося і не так помпезно, як раніше, усі присутні висловили сподівання, що незабаром цей день відзначатиметься знову масштабно та велелюдно.
