12 серпня Томашпільська громада з глибокою скорботою та сльозами смутку живим коридором шани зустрічала воїна-земляка — Захисника Збройних Сил України Михайла Федоровича Сауляка, який повернувся, який після нерівної боротьби з важкою невиліковною недугою повернувся додому на щиті.
В останню земну дорогу Героя прийшли провести рідні та близькі, друзі й однокласники, керівництво громади, співробітники, побратими, а також вдячні односельці, які схилили голови у скорботі та вдячності за його подвиг.
Народився Михайло 21 лютого 1987 року у селищі Томашпіль. Тут минуло його дитинство, навчався у місцевій загальноосвітній школі. Після 9-го класу хлопець продовжив навчання у гірничому коледжі міста Марганець Дніпропетровської області. Повернувшись додому, працював електромонтером оперативно виїзної бригади у Томашпільській дільниці СО «Тульчинські електричні мережі» АТ «Вінницяобленерго».
6 квітня 2023 року Михайло був призваний по мобілізації Тульчинським РТЦК та СП до лав Збройних Сил України. Служив у званні солдат у складі 144-ої окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України. Виконував обов’язки наглядача лінійно-кабельного відділення зв’язку взводу зв’язку роти зв’язку тилового командного пункту батальйону управління.
У 2024 році під час проходження служби чоловік важко захворів, лікарі діагностували невиліковну хворобу. Відтоді мужньо боровся не лише із зовнішнім ворогом-загарбником, а й за власне життя. Неодноразово лікувався у Вінницькому шпиталі та Київському національному інституті раку. Рідні, друзі, побратими, однокласники, співробітники робили все можливе, щоб підтримати його у цій боротьбі. Та, на превеликий жаль… 10 серпня 2026 року у Вінницькому обласному КНП «Подільський регіональний центр онкології» серце Михайла зупинилося навіки.
Його коротке, але сповнене мужності життя можна вмістити в одне слово – БОРЕЦЬ. Борець за мирне майбутнє України, за свободу рідної землі, за перемогу над тяжкою недугою. Михайло був дуже хорошою людиною, справжнім патріотом своєї Батьківщини, люблячим сином і братом, вірним другом і побратимом.
У померлого воїна залишились мама Ольга Дмитрівна, сестри Світлана, Лілія, брат Олександр, родина.
Панахиду вдома відслужив настоятель Томашпільського храму Нерукотворного Образу Христа Спасителя Православної Церкви України отець Михайло. На траурному мітингу до родини померлого воїна зі словами співчуття звернулись Томашпільський селищний голова Валерій Немировський, офіцер відділення цивільно-військового співробітництва першого відділу Тульчинського РТЦК та СП капітан Роман Снісаренко. Поховали Героя на Раківському кладовищі.
Низький уклін і щирі співчуття родині. Нехай милостивий Господь укріпить вас у горі і дарує сили жити далі.
Безсмертне ім’я хороброго Захисника Михайла Сауляка назавжди залишиться у серці матері України, у серцях рідних і близьких, у вдячній пам’яті співвітчизників.
ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ І ЦАРСТВО НЕБЕСНЕ БЕЗСМЕРТНІЙ ДУШІ ГЕРОЯ!
«
