Сьогодні туризм – це звичне явище. У такому вигляді, як ми його розуміємо, на волинських теренах він виник приблизно на початку ХХ століття. Хоча різні мандрівники й описувачі земель бували тут набагато раніше.
Більш-менш активний туристичний рух однозначно фіксується з 1920-х років. Тоді Волинське товариство краєзнавців і опіки над пам’ятками минулого та Волинське товариство приятелів наук докладали зусиль до туристичного розвитку Волинського воєводства. Вони планували екскурсії, складали маршрути, готували екскурсоводів. У волинській пресі тих часів дуже часто можна натрапити на повідомлення про організацію тієї чи тієї мандрівки. Мандрували волиняни в різні способи: піші прогулянки, водні сплави, заїзди на автомобілях та мотоциклах. Чималу роль, звісно, відігравала й залізниця.
Саме залізниця була основним способом подорожі відомого доктора права, краєзнавця, популяризатора туризму Мєчислава Орловича. У 1929 році світ побачив його «Ілюстрований путівник по Волині», який став одним із кількох путівників авторства Орловича.
«Найзручніший час для відвідування Волині – літні місяці, коли рослинність повністю розкривається, а дні довгі. Подорож на Волинське полісся рекомендовано проводити під час весняної відлиги наприкінці березня та на початку квітня, коли край заливає величезна маса води. Осінь теж дуже гарна на Волині», – рекомендував читачам мандрівник.
У своєму путівнику Орлович описав стан справ для туризму: дороги, комунікації, де зупинитися і поїсти, найцікавіші пам’ятки тощо. Путівник виявився гарним гідом для спраглих до нових вражень. Він ілюстрований світлинами знаного фотографа Генрика Поддембського, що додало виданню більшої мистецької цінності.
Читати ще: Палаци Волині: камерні Голоби
За спостереженнями Орловича, готелі на Волині були доволі непогані. Майже вся готельна індустрія, особливо в менших містах, перебувала в єврейських руках. У більших містах, надто в Луцьку, було достатньо порядних та чистих готелів.Вулиця Ягеллонська в Луцьку (тепер Лесі Українки)Найкращі ресторани можна було знайти у всіх великих містах. Зазвичай вони належали польським товариствам та польським підприємцям. Менші належали чехам та євреям. Найбільші міста мали кондитерські.
Читати ще: Стильні кафе міжвоєнного Луцька
Щоб побачити всю Волинь, Орлович рекомендував виділити два тижні. Час варто розподілити так. Пів дня пробути в Любомлі, пів дня – в Луцьку, там же заночувати. Наступного дня поїхати в Олику та Клевань. Третій день – Острог, Новомалин, Межиріч Корецький, четвертий – Дубно і Мізоч, п’ятий, шостий і сьомий – Кременець, Почаїв, Вишнівець.
Наступний тиждень варто почати з візиту до Володимира, Устилуга, Низкиничів, Зимного та Порицька, здійснити одноденну поїздку на Світязь, провести два дні на Поліссі, зупинившись у Чорторийську, щоб відвідати поле бою та польські військові кладовища поблизу Костюхнівки, витратити два дні на подорож у далекі райони Берестечка. Стир найкраще підходить для водних екскурсій.Замок в Олиці, синагога у Порицьку і дзвіниця в Маневичах з путівника ОрловичаПолісся з путівника ОрловичаОлика з путівника ОрловичаСвітязь із путівника ОрловичаДо Луцька Орлович дістався потягом. Він описав приміщення вокзалу як «невеликий імпровізований дерев’яний будинок». Сьогодні місто має інший вокзал, збудований зовсім недавно за вимогою і примхою часу. Нині в місто не так зручно діставатися потягами. Наприклад, у часи Орловича з Варшави до Луцька ходив прямий потяг, сьогодні ж можна доїхати тільки автобусом.
У Луцьку 1929 року було п’ять першокласних готелів. Чотири з них розташовувалися на головній вулиці міста – Ягеллонській. Сьогодні це дуже мила, затишна пішохідна вулиця Лесі Українки, яка з’єднує старовинну частину міста із сучасним центром.
Читати ще: Палаци Волині: горохівська резиденція Стройновських
«Ціле місто збудоване вздовж довгої і широкої вулиці Ягеллонської, яка починається неподалік вокзалу, а закінчується біля старого міста», – ідеться в путівнику.
Орлович зазначає, які в Луцьку є ресторани і цукерні. Більшість із них, звичайно, розташовані на Ягеллонській. Одними із дуже колоритних закладів були турецькі кав’ярні. За описами місцевих старожилів, у них подавали дуже смачну каву з булочками-кайзерками, посипаними кунжутом. Каву варили й подавали оригінальні турки. Орлович пише у путівнику, що найкращим є вигляд на місто з замкової вежі.Замок в Луцьку з путівника ОрловичаПутівник Орловича можна вважати першим туристичним путівником Волинню в сучасному сенсі. Навіть через століття він зацікавить тих, хто хоче мандрувати нашим краєм.
Олександр КОТИСЗнайшли помилку? Виділіть текст і натисніть Повідомити
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу